В Україні створений проект перспективного корабля з елементами \"стелс-технологій\"
Арташес МАРКАРЯН,
капітан-лейтенант, кореспондент газети "Флот України"
З 1992 року на замовлення Міністерства оборони в різних проектних організаціях України пророблялося кілька варіантів проектів кораблів класу "корвет". Але жоден із запропонованих не задовольнив національні Військово-Морські Сили. Більш того, уже до кінця 90-х років стало очевидно: в області проектування корветів у вітчизняному ВПК і на самому флоті наступила криза. "Оборонка" практично вичерпала старий, ще радянський, науково-технічний потенціал, а військові моряки залишилися без засобів для проведення перспективних науково-дослідних конструкторських робіт для відпрацювання нових напрямків в області створення військово-морських озброєнь.
Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2015 року, а також проектів вітчизняних кораблебудівних програм, пріоритетним надводним кораблем для Військово-Морських Сил Збройних Сил України розглядається корвет - бойовий надводний корабель, водотоннажністю від 600 до 2000 т, оснащений засобами виявлення і поразки цілей у повітрі, на воді та під водою.
Однак робота представників українського ВПК з іноземними партнерами, участь у міжнародних тендерах і виставках сприяли тому, що проектанти кораблів вивчали не тільки перспективні сучасні зразки озброєння та військової техніки, але і впритул мали справу з вимогами іноземних військово-морських сил до кораблів класу "корвет" та відповідною технічною документацією.
Завдяки цьому фахівці Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (КДПЦК) зуміли конкретно сформулювати задачі, розв'язувані вітчизняним кораблем класу "корвет", визначили його вигляд і тактико-технічні характеристики. Ці ідеї знайшли своє відображення у розробленому в КДПЦК проекті перспективного корабля класу "корвет", що одержав умовне найменування "Гайдук-21". "Батьком" проекту став Сергій Володимирович Кривко, головний конструктор проектів Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (м. Миколаїв).
Можливості та призначення корабля
Корвет "Гайдук" призначений для дій у закритих морях і прибережних районах відкритих морів для боротьби з надводними кораблями і підводними човнами; бойової охорони (протиповітряної, протичовнової, протикатерної і протидесантної оборони) районів базування сил флоту, формування десантних загонів і конвоїв, районів дії мінно-тральних сил; бойової охорони конвоїв цивільних суден чи десантних загонів на переході морем; ведення технічної розвідки; участі у миротворчих операціях ООН і операціях по забезпеченню безпеки судноплавства, боротьби з піратством тощо.
У мирний час корабель може залучатися до патрулювання в морській винятковій економічній зоні, участі в охороні держкордону, попередження незаконної міграції, контрабанди, перевезення наркотиків.
Будова, оснащення та кількість особового складу корабля
Корпус корвета "Гайдук" - традиційний "монохал" з подовженим напівбаком, інтегральною надбудовою і розвитими фальшбортами, що прикривають зброю і палубні механізми. Непотоплюваність корабля й аварійна стійкість забезпечуються при затопленні будь-яких двох суміжних відсіків. Для дій в умовах застосування зброї масового ураження на кораблі обладнується зона колективного захисту цитадельного типу. Матеріал корпусу - високолегована кораблебудівна сталь. Надбудова виготовлена з морського стійкого до корозії легкого сплаву, а тумбоподібна щогла і фальшборти - з композитного матеріалу. Все це дозволило значно знизити радіолокаційну помітність корабля.
Також слід зазначити, що проектом передбачена, у принципі, необмежена мореплавність корабля, унаслідок чого застосування зброї на всіх досяжних швидкостях ходу можливе при хвилюванні моря до 5 балів включно. Для цього корабель оснащується активним заспокоювачем хитавиці.
На "Гайдуку" застосована комбінована двовальна дизель-газотурбінна установка схеми CODAG (удосконалена версія відомої установки М15), у складі якої використовуються сучасні дизелі фірми MTU серії 4000, а також перспективні газові турбіни і багатошвидкісні редуктори розробки ДНТЦ газотурбобудування "Зоря-Машпроект". Швидкість ходу до 20 вузлів забезпечується роботою дизелів.
З метою зниження рівня підводного шуму головні і допоміжні механізми будуть встановлені із застосуванням двокаскадної амортизації. Головні дизелі і дизель-генератори розміщуються у звукоізолюючих укриттях. На кораблі відсутній димар традиційної конструкції, що дозволило значно знизити теплову помітність судна.
Кількість штатних посад корабля відповідає діючим стандартам ВМС НАТО, а принцип розміщення житлових і санітарно-гігієнічних приміщень дозволить прийняти до складу екіпажу навіть до 20% осіб жіночої статі.
Також проектом передбачається реалізація комплексу заходів щодо запобігання забруднення навколишнього середовища.
Озброєння корвета
Для поразки надводних цілей на дальність до 130 км на кораблі буде встановлений російський протикорабельний ракетний комплекс "Уран-Е". Боротьба з повітряними цілями в ближній зоні (до 10 км), а також самооборона, у тому числі від низьколітких протикорабельних ракет, буде забезпечуватися зенітним комплексом ближнього рубежу "Каштан-М", теж російського виробництва. У носових секторах (недосяжних для "Каштана") корабель буде прикритий 30-мм 6-ти ствольною артустановкою АК-630М.
Для поразки надводних, наземних і повітряних цілей на відстані до 20 км на кораблі буде встановлений артилерійський комплекс у складі 100-мм полегшеної автоматичної артустановки А190Е (Росія) і оптронно-радіолокаційної системи керування стрільбою "Леопард-К" (Україна). До складу боєприпасів артустановки А190Е входить керований снаряд, що істотно підвищує можливості гармати в боротьбі з повітряними цілями.
Для поразки підводних човнів на дистанції до 10 км будуть встановлені два спарених торпедних апарати калібру 324 мм, що забезпечують стрільбу самонавідними торпедами.
На кораблі передбачається тимчасове базування корабельного багатоцільового гелікоптера середнього класу масою до 6 т (типу Lynx чи Dauphine). Для посадки гелікоптера в складних метеоумовах передбачена спеціальна оптична система забезпечення посадки, а також система фіксації і примусової посадки гелікоптера.
Оцінка бойової ефективності корвета "Гайдук" показала, що його ТТХ (для свого діапазону водотоннажності) знаходяться на рівні кращих світових зразків. Застосований у проекті комплекс заходів щодо зниження фізичних полів і підвищення скритності не має аналогів у вітчизняному кораблебудуванні за обсягом впровадження сучасних "стелс-технологій".
Терміни виконання робіт та ціна корабля
Виходячи з техніко-економічних показників ВАТ "Завод "Ленінська кузня", розрахункова тривалість будування головного корабля складає 36 місяців, а темп будування - один корабель у два роки. Такий темп будування кораблів для національних ВМС запропонований виходячи з прогнозу економічного становища в Україні. При нормальному фінансуванні можливо планувати здачу по одному кораблю щорічно.
Орієнтована вартість будівництва головного корвета "Гайдук" складає близько 125 млн. у.о. Вартість серійного корабля (5-го в серії) складе 110 млн. у.о.
Експортний потенціал сучасного вітчизняного корвета
Експортний потенціал такого корабля, як корвет "Гайдук", досить значний. Не секрет, що перш ніж з цим проектом познайомилися українські військові моряки, інтерес до нього виявив особисто прем'єр-міністр Малайзії, потім керівництво ВМС Індонезії, а нещодавно і сам султан Брунею. Однак, хочеться сподіватися, що все ж таки головним замовником нашого корвета стануть Військово-Морські Сили України.
Спеціальне обладнання корабля
Для виявлення повітряних (у зоні до 110 км) і надводних цілей (у зоні до 300 км) керування вогнем дрібнокаліберної артилерії на кораблі встановлюється багатофункціональний активно-пасивний радіо- і оптико-електронний комплекс "Мушкет-МЕК" (Україна).
Гідроакустична станція "Босфор" (Україна) буде забезпечувати виявлення й одночасний супровід до 8 підводних цілей на дистанції до 15 км і більш, у тому числі під шаром температурного стрибка.
Для цілей радіоелектронної боротьби буде застосовано інтегровану систему радіотехнічної обстановки і радіоелектронної протидії ТК-25-1Е (Росія). Для постановки пасивних перешкод і оманливих цілей радіолокаційним станціям наведення, а також радіолокаційній і телевізійній головкам самонаведення протикорабельних ракет, на кораблі встановлюється комплекс постановки пасивних перешкод ПК-10.
Для протидії боєприпасам з лазерними головками наведення встановлюється комплекс оптико-електронної протидії "Каштан-3" (Україна).
Для забезпечення радіозв'язку з кораблями, береговими командними пунктами і допоміжною авіацією, а також внутрішнього корабельного зв'язку, на корветі буде встановлений автоматизований комплекс зв'язку (Україна).
Для рішення навігаційних задач на кораблі буде встановлена система навігаційного устаткування, що включає також і дві навігаційні РЛС (Україна).
Для автоматизації бойової діяльністі командного складу на кораблі буде встановлена бойова інформаційно-керуюча система.
Тактико-технічні характеристики
Довжина найбільша - 85,47 м, довжина по КВЛ - 70,8 м, ширина найбільша - 10,15 м, ширина по КВЛ - 9,5 м, висота борту на міделі - 8,0 м, осадка по КВЛ - 3,1 м, осадка максимальна для повної водотоннажності з обліком занурення бульбового обтічника - 5,84 м. Водотоннажність: стандартна -
1040 т, повна - 1200 т. Швидкість повного ходу - не менш 32 вузлів, техніко-економічна швидкість - 14 вузлів. Дальність плавання - 3500 миль. Автономність по запасах провізії - 10* діб. Екіпаж - 52** (86) чол.
*повна місткість провізійних комор забезпечить збільшення автономності до 15 діб.
**у тому числі офіцерів - 10 чол., мічманів - 22 чол.
Історична довідка
Перше згадування про українських гайдуків (гайдамаків) зустрічається в історичних часописах, датованих початком ХVІІІ століття. Це були учасники своєрідних партизанських загонів, що виступали проти шляхетської знаті. Вони непомітно з'являлися, стрімко переміщалися, завдавали ворогу несподіваних ударів, а потім раптово зникали. На кшталт цим якостям, притаманним і сучасному українському бойовому корвету-невидимці, був названий і корабель "Гайдук-21".
Восени 2003 року відбулась презентація корвета "Гайдук-21", у тому числі і для фахівців вітчизняних ВМС, під час якої було оголошено, що в Україні створений проект перспективного корабля з елементами так званих "стелс-технологій".
Корвет "Гайдук" із самого початку розроблявся як корабель для Військово-Морських Сил України. Отже, з огляду на обмежені фінансові можливості держави, питанню зниження вартості створення й експлуатації корабля приділялась особлива увага.
Як близький прототип для "Гайдука" було вирішено вибрати підготовлений раніше проект корвета "Міраж". У ньому вже були відпрацьовані основні технічні рішення для створення морехідної "платформи" з низьким рівнем помітності. Цього вдалося досягти за рахунок використання так званих "стелс-технологій". Крім того, була врахована специфіка технології будування бойових кораблів на ВАТ "Завод "Ленінська Кузня". До речі, єдиного в Україні суднобудівного заводу, що зберіг досвід і виробничі потужності для будування малих бойових кораблів.
