Бойовий Гопак - це система духовного та тілесного вишколу, котра з прадавніх часів існувала на українських землях, про що переконливо свідчать славні перемоги наших предків, часто над чисельно сильнішим супротивником. Протягом століть життя нашого народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скитські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука. Відродження Бойового Гопака у наш час розпочалося у 1985 році, коли львів’янин Володимир Пилат почав систематизувати знання, зібрані по крихтах від українців - майстрів двобою, розкиданих по усьому колишньому Союзу. Значну частину техніки вдалося розшифрувати завдяки дослідженню українських народних танців. Саме звідси народилася і нова назва відродженому мистецтву предків - Бойовий Гопак.
